Facebook Telegram Twitter Instagram YouTUBE


Головна  >  Публікації  >  Статті та виступи  >  11 Червня 2015, 22:06

Юрій Стець: «На Ukraine Tomorrow потрібно 200 млн. грн.»

Юрій Стець: «На Ukraine Tomorrow потрібно 200 млн. грн.»

 Міністр інформаційної політики Юрій Стець ще 22 лютого анонсував, що впродовж місяця його Міністерство запустить телеканал іномовлення Ukraine Tomorrow. За його словами, телеканал стане противагою російським пропагандистським каналам, зокрема Russia Today. Очікується, що мовник фінансуватиметься з державного бюджету та з фінансової допомоги ЄС та США. Потім в інтерв'ю «Телекритиці» Юрій Стець розповів, що Ukraine Tomorrow на старті буде тримовним (українська, англійська й російська мови). Згодом Міністр повідомив, що на каналі також будуть програми кримськотатарською мовою про Крим.

За словами заступниці Міністра Тетяни Попової, Юрій Стець особисто опікується створенням Ukraine Tomorrow. Саме тому «Телекритика» вирішила присвятити окрему розмову з Міністром темі іномовлення.

Протягом травня Міністерство інформаційної політики напрацювало проект закону про іномовлення, який наразі ще не оприлюднений. Юрій Стець обіцяє, що через тиждень проект уже буде зареєстрований у Парламенті. Відповідно до проекту, з яким «Телекритику» ознайомив Міністр, канал Ukraine Tomorrow пропонується створити у формі публічного акціонерного товариства, 100 % акцій якого належатиме державі. Так само, до речі, прописано в законі про суспільне мовлення. Тільки якщо на суспільному мовнику керівництво призначатиметься наглядовою радою, то директора Ukraine Tomorrow, за цим законопроектом, буде призначати особисто Міністр інформаційної політики.

Паралельно з ухваленням цього законопроекту до кінця червня триватиме передача нинішнього державного каналу іномовлення УТР до Мінінформполітики.

Як повідомив Міністр, на Ukraine Tomorrow працюватиме близько 250 осіб, будуть нові обличчя. Бюджет каналу — 200 млн грн, фінансуватися він буде не тільки з держбюджету, а й залучатиме меценатські кошти і гранти.

У розмові з Юрієм Стецем ми торкнулися й інших аспектів діяльності його відомства. Одним із досягнень Міністерства за травень його очільник вважає написання проекту Концепції інформаційної безпеки України. Крім цього документа, який має ухвалити Верховна Рада як закон, РНБО розробить і передасть на підпис Президенту України «Доктрину інформаційної політики», а Уряд ухвалить «Державну програму розвитку інформаційного простору України». Протягом червня Міністр інформаційної політики планує обговорити проект Концепції на круглих столах у регіонах, також Концепція пройде експертизу європейських інституцій.

На запитання про кількість телевеж, змонтованих у прифронтових територіях, про випуск газет для зони АТО, про доставку будь-якої преси в цей регіон у Міністра відповідь коротка: все є у звітах чи на сайті. От тільки ми б воліли чути від Міністра конкретну інформацію, а не посилання на звіти чи сайт. Нам видалося, що Стець уникнув відповіді на ці запитання, які турбують суспільство.

Коментувати процес створення Громадської ради при МІП Міністр відмовився, посилаючись на закон. «Якби я втрутився в процес, це було б порушенням закону, і ви ж перші б мене в цьому звинуватили. Тому я не буду коментувати ні склад, ні діяльність Громадської ради», — сказав він.

– Юрію, коли конкретно Мінінформполітики планує запустити оновлене іномовлення, а саме канал Ukraine Tomorrow?

– Протягом місяця триватиме юридична передача Міністерству інформполітики двох телеканалів — БТБ і УТР. Паралельно триватиме процес ухвалення законопроекту про іномовлення. У нас є домовленість із народними депутатами, членами Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики, що він їх влаштовує з точки зору логіки. Але проект має пройти повну процедуру погодження, реєстрації й ухвалення, щоби потім ні в кого не виникло ніяких запитань стосовно його легітимності. Ми на наступному засіданні Кабміну передаємо його як законодавчу ініціативу КМУ в Парламент. Комітет розгляне і запропонує Парламенту ухвалити у першому, другому читанні та в цілому.

– Хіба можна пройти всю необхідну процедуру погоджень із зацікавленими міністерствами й відомствами (Держкомтелерадіо, Мінекономрозвитку, Мінфін, Мін’юст тощо) та профільним урядовим комітетом протягом тижня, якщо проект ще навіть не оприлюднений?

– Я пришвидшу цей процес і думаю, що протягом тижня ми його віддамо до Верховної Ради.

– Чи є вже бачення, яким саме має бути канал? Якими мовами мовитиме?

– Думаю, що іноземне телебачення і радіомовлення України має утворитися в формі публічного акціонерного товариства «Іномовна телерадіокомпанія України Ukraine Tomorrow» (далі — ІНТУ), 100 % акцій якого належатиме державі.

ІНТУ буде об’єктом загальнодержавного значення. Відчуження, передача (крім короткострокової оренди), приватизація нерухомого майна, об’єктів незавершеного будівництва, земельних ділянок, на яких вони розташовані, а також акцій, що належать державі у статутному капіталі ІНТУ, забороняється.

Програми ІНТУ розповсюджуватимуться українською, а також іншими мовами, залежно від доцільності й нагальності використання тієї чи іншої мови для досягнення мети діяльності ІНТУ.

Заборонимо законом втручання державних органів та органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, а також недержавних організацій у діяльність ІНТУ з метою встановлення цензури, попереднього контролю та незаконного впливу на зміст інформації, що поширюється іноземним телебаченням і радіомовленням України.

– Де канал розміщуватиметься?

– Після того, як нам передадуть БТБ і УТР, ми зробимо аналіз, наскільки є необхідність такої кількості приміщень. Нам потрібно буде дві студії, одна з яких — новинна. Це буде або студія БТБ, або УТР на Хрещатику, 26. А друга — це павільйон, який розташований в «олівці» на Мельникова, 42. Що стосується інших приміщень для редакції, монтажних та інших, то цей перелік потребує ревізії, і я переконаний, що стільки приміщень нам не потрібно.

– Яким чином проходитиме відбір працівників? Скільки людей має бути у штаті? Що буде з працівниками УТР, чи буде скорочення штату?

– Працюватиме на каналі іномовлення не більш ніж 250 осіб. Зараз загалом на двох каналах — УТР і БТБ — близько 400 (трохи більше 300. — ТК).

Директора каналу призначатиме Міністр. Директорат, до якого будуть входити технічний директор, директор із розвитку, який займатиметься розміщенням контенту каналу в різних країнах світу, буде забезпечувати життєдіяльність телеканалу. Що стосується контенту, то ним буде опікуватися редакційна рада на чолі з шеф-редактором. Це будуть керівні органи, які мають перетинатися виключно в технічних питаннях. Редакційна рада має бути створена в перший же день, має бути прийнято редакційний статут, підписано певний документ про абсолютно прозору співпрацю і стосунки між директоратом, Міністерством і редакційною радою. І відповідно за контент і виробництво продукту має нести відповідальність редакційна рада.

Статут ІНТУ розроблятиметься Міністерством інформаційної політики та затверджуватиметься Кабінетом Міністрів України.

Що стосується редакторів, журналістів та інших, то точно переконаний, що будуть запрошуватися нові обличчя. Цей канал потребуватиме професійних людей, які зможуть створювати продукт англійською, російською, українською, кримськотатарською мовами. А щодо інших мов, приміром, португальської, — то цього не буде. Просто так ніхто штату не роздуватиме. Оптимізація буде повна, кожна людина матиме конкретні обов’язки, тобто це буде бюджетний канал без роздутих штату і фінансів.

– Чи планується долучати до іномовлення «Перший Ukraine», як зазначалося раніше?

– Згідно з нашими домовленостями із Зурабом Аласанією, є чітке розподілення функціоналу того, чим займається він, і чим займаюсь я. В нього — суспільне мовлення. Якщо він вважає , що треба платформа іншими мовами, то будь ласка, в нього є «Перший Ukraine».

– З каналу БТБ більше не вивозяться обладнання і меблі для потреб Міністерства інформполітики?

– Ні, ми зупинили цей процес. Зробили ревізію, будь-яка людина, яка спробує вкрасти хоча б один цвях, сидітиме у в’язниці. До того, як БТБ передавали МІП, були спроби хитро порахувати комп’ютери тощо. Цей процес було зупинено.

– На БТБ так і працює 16 осіб?

– Так, близько двадцяти.

– А фінансується за рахунок чого?

– Бюджет БТБ, фінанси, які були в каналу на рахунку, покривають утримання БТБ. Не Нацбанк, ні хтось інший, це конкретні кошти, які є на рахунку БТБ. І їх вистачить максимум до вересня цього року.

– Ви хочете залишити каналу Ukraine Tomorrow цифрову ефірну частоту, яка належала БТБ. Навіщо вам внутрішня ліцензія? Цю ліцензію хотів отримати канал «Культура», який увійшов до системи суспільного мовлення.

– Щоб мовити на Донбас. Я буду лобістом у питанні отримання каналом «Культура» цифрової ліцензії. Я зроблю для цього все можливе. Але ніколи не йшлося про те, що це має бути цифрова частота, яка належить зараз каналу БТБ.

Цифровий конкурс був проведений із порушенням закону, і я думаю, що там достатньо механізмів, щоб частоти розподілилися правильно. Це стосується не тільки каналу «Культура», а й конкурсу, який зараз має пройти на радіочастоти ФМ. І ось я сподіваюся, що цей конкурс, на відміну від попередніх, пройде не під егідою комерційних радіостанцій, які заплатили гроші. Я сподіваюся, що найкращі частоти в обласних центрах будуть віддані Українському радіо. Це буде вперше.

– Яке фінансування планується для Ukraine Tomorrow (форми та обсяг)?

– У наступний бюджетний рік Ukraine Tomorrow увійде як правонаступник УТР.

Якщо враховувати економічний стан держави і коливання гривні, то бюджет планується близько 200 млн грн (зараз канал УТР отримує 26 млн. — ТК). Ну, канал кращої якості, ніж зараз, може працювати й за 50 млн, але якщо ми говоримо, що можуть бути інфляційні процеси і ми хочемо покращити якість, зробити медіаплатформу, то треба близько 200 млн на рік. Це буде і державне фінансування, а також ми залучатимемо кошти меценатів, спонсорів і гранти. На відміну від Естонії, Латвії, де за державний кошт запускаються російськомовні телеканали для протистояння російській пропаганді. У них є чітке розуміння, що інформаційна безпека держави — це в першу чергу завдання держави. А у нас час від часу дехто не розуміє або не хоче цього зрозуміти.

– Як ви ставитеся до такої ініціативи, як телеканал Ukraine Today?

– Я не можу давати оцінку діяльності комерційних телекомпаній. Чи позитивним для держави є створення платформи «Реанімаційний пакет реформ» (РПР)? Очевидно, що так. Чи має якимось чином Кабмін коментувати діяльність РПР? Ні, не має. Він має просто брати кращі запропоновані законодавчі ініціативи і використовувати їх у своїй діяльності. Так само й тут, це комерційний канал. Кожна з ініціатив, яка працює на державу, — чудова, якщо ж проти, то оцінку цьому дасть суспільство. Якщо комерційні канали не працюють на державу, а виключно на піар чи імідж власника, то цьому так само дає оцінку глядач.

– Ви нещодавно заявили про завершення роботи над проектом Концепції інформаційної безпеки України. Коли, за вашими планами, Концепція має бути затверджена Парламентом? Чи розділено, відповідно до неї, повноваження державних органів у сфері інформаційної безпеки України?

– Згідно з нашою дорожньою картою, яку я оголосив через 9 годин після свого призначення, наприкінці травня ми презентували суспільству проект Концепції, в червні має відбутися презентація по регіонах. У цей же період можуть зробити експертизу цього документу ОБСЄ та інші зацікавлені неурядові організації, або будь-хто з наших партнерів. Ми не вигадуємо велосипед, а беремо все найкраще, що є в інших країнах. Після цього ми передаємо цей документ до Верховної Ради — це буде проект закону «Про інформаційну безпеку України». Очевидно, що це буде ініціатива Уряду. Це закладено в Коаліційній угоді і в Програмі дій Уряду на 2015 рік. Я переконаний, що  Концепцію підтримає суспільство, тому що до Експертної ради, яка працювала над проектом, увійшли дуже багато представників від різноманітних громадських організацій. Потім, думаю, проект підтримають профільні комітети й у вересні він буде прийнятий Верховною Радою.

Є три документи, що їх має напрацювати Експертна рада МІП, які стосуються Президента, Парламенту й Уряду. Перший — це «Доктрина інформаційної політики», яка має бути розглянута РНБО й подана на підпис Президенту. Далі проект закону «Про інформаційну безпеку України», який має ухвалити Верховна Рада. В ньому буде прописано правила стосунків: що таке свобода слова і професія журналіста, що таке інформаційна безпека держави. Третій документ — це «Державна програма розвитку інформаційного простору України», яка має бути затверджена Кабінетом Міністрів. Програма дуже широка, до неї будуть залучені в тому числі й неурядові організації, громадськість, журналістські кола. Це програма сталого розвитку інформаційного простору. Держава має підтримувати ініціативи, наприклад, таку, як створення фонду підтримки телевізійного й радіо продукту, який розповідає про історію чи культуру України. Відповідно, цей продукт фінансується державою, проводиться відкритий конкурс, який може виграти або студія-продакшн, або телеканал, і відповідно виробляти такий продукт. Тобто, в цьому документі чітко розподілено, що має робити держава, а що може робити суспільство.

– Один із напрямків діяльності МІП — відновлення мовлення на Донбасі. Скільки телевеж уже змонтовано на прифронтових територіях? Що заважає ставити телевежі? Чи залучаєте для цього приватні інвестиції, наприклад, кошти телеканалів? Яких?

– На прифронтових територіях вежі є, інформацію можна знайти в розділі «Новини» на сайті МІП.

– Скільки газет для прифронтової зони наразі випускається? Хто їх випускає? (наприклад, Сергій Тихий, Олег Базар та інші починали випускати газету «Фронт», вона продовжує вихід?) Чи є видання з окремою цільовою аудиторією — розраховані окремо на армію, окремо на мешканців прифронтової зони?

– Є ініціатива Тетяни Попової, яка випускає газету. Що стосується моєї волонтерської ініціативи «Україна єдина», то вийшло 75 номерів, тираж загалом уже більш ніж 1,5 млн. Але є видання, які існують давно: «День», «Газета по-українськи» та ін.

Якщо говорити про мою газету, то є україномовний та російськомовний варіанти видання «Україна єдина» — одна для зони АТО й інша для цивільних.

– Вона зараз виходить?

– Останні два тижні ні, бо поки проблеми з фінансами, але я думаю, що ми з дружиною продамо одну з квартир — і все буде нормально. Сподіваюся, що за кілька тижнів ми відновимо випуск цієї газети.

– Чи ви налагодили доставку преси (взагалі преси, а не фронтової чи волонтерської) на прифронтові території? Які зараз видання туди доставляються, з якою періодичністю? Якщо не налагодили, то чому?

– Так, цим постійно опікується Олександр Бригинець, і це теж є в звітах — докази того, що газети розповсюджуються серед військових на передовій і серед мирного населення.

– Чому ви не обмежили кількісний склад своєї Громадської ради? Приміром, до 20–25 представників ГО, яких би обирали за рейтинговим принципом?

– Як тільки розпочалися перші засідання, я побачив дві категорії людей. Одні казали: «Залишися з нами до кінця засідання», а другі: «Якщо залишишся, то ми будемо вважати це втручанням у створення Громадської ради при МІП». Тому я пішов, щоб мене не звинуватили в тиску. І самі громадські організації вирішували, яким чином буде створюватися ГР. Я її рішення сприйняв як даність. Тому це питання не до мене, а до громадських організацій, в тому числі зі сфери медіа. Якщо вони вирішили, що будуть бойкотувати цей процес, тоді питання до них, у тому числі й до ГО «Телекритика».

- Якби Ви увійшли, то могли б наполягти, що має бути 25 членів ГР. - Якби я втрутився в процес, це було б порушенням закону, і ви ж перші б мене в цьому звинуватили. Тому я не буду коментувати ні складу, ні діяльності Громадської ради.

Світлана Остапа

 

 

Світлана Остапа

Матеріал взято з сайту osvita.mediasapiens.ua


Перейти до списку публікацій