Facebook Telegram Twitter Instagram YouTUBE


Головна  >  Публікації  >  Новини  >  30 Вересня 2019, 08:09

У Києві, Одесі та Чернівцях пройшов форум щодо забезпечення прав національних меншин

У вересні в трьох містах України - Києві, Одесі та Чернівцях - за підтримки Міністерства інформаційної політики України відбулася серія дискусійних панелей, присвячених темі забезпечення прав та свобод національних меншин в Україні.

Участь у заходах взяли громадські діячі, політичні експерти, дипломати, представники закордонних організацій, міжнародних організацій з захисту прав та свобод національних меншин, а також представники національних осередків, які компактно проживають на окремих територіях України тощо.

Під час дискусійних панелей обговорювались питання правових аспектів та норм міжнародного права у контексті захисту прав нацменшин, задоволенні національно культурних потреб, самореалізації тощо.

Крім того, представники експертного середовища надали ґрунтовні роз’яснення щодо суті та змісту Закону України «Про освіту», а також норм Закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної», які останнім часом є предметом суперечок та дискусій на різних інформаційних майданчиках.

Щоб виключити спроби політизувати питання прав та свобод національних меншин, на захід також були запрошені безпосередні представники національних меншин України, які могли висловити свої думки щодо зазначеного питання, надати своє бачення існування етнічних меншин в Україні, яке до речі, є найбільш об’єктивним та справедливим.

Більшість експертів та науковців зійшлись на тому, що в Україні відсутні ознаки утискання прав та свобод національних меншин, адже всі учасники соціальних відносин нашого поліетнічного суспільства проживають на території України у злагоді. Немає конфліктних ситуацій між представниками етнічних меншин, відсутні опозиційні рухи та акції невдоволення діям влади та громадянського суспільства.

Андрій Смолій, громадський діяч, політичний експерт, кандидат юридичних наук та член робочої групи з розробки Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» надав вичерпні коментарі щодо основних обмежень та вимог закону «Про мову» та зробив акцент на фейках, які час від часу поширюються в ЗМІ щодо заборони використання мови національних меншин в Україні.

Голова «Всеукраїнської національно-культурної молдавської асоціації» Анатолій Фетеску підкреслив, що окремі національні осередки в Україні є корінними народами, як, наприклад, молдавани, які віддавна мешкають на території Південної Бессарабії.

Світлана Харченко, експерт з питань освіти національних меншин, представник директорату дошкільної та шкільної освіти Міністерства освіти на науки України зазначила: «Питання прав та свобод національних меншин дуже заполітизоване. Деякі з політичних сил цілеспрямовано намагаються використати питання національних меншин у досягненні своїх політичних цілей. Ми всі є свідками поширення інформації в інформаційному просторі щодо, нібито, утискання прав національних меншин у реалізації права спілкуватися на національній мові, що є відвертою спекуляцією та спробами дестабілізувати суспільно-політичну ситуацію в окремих регіонах України на підґрунті національного питання». 

За даними Міносвіти, сьогодні в Україні працює понад 71 угорська школа, тоді як в Угорщині працює лише дві українські школи.

Слід зазначити, що найбільша кількість представників національних меншин відвідали захід в м. Одесі, який проходив 27 вересня п.р. На заході висловили свою позицію представники грецької, болгарської, молдавської, ромської та інших національних меншин, яких за переписом населення від 2001 року нараховується в Одеській області понад 123 національності.

Під час свого виступу Голова одеської регіональної Асоціації євреїв-колишніх в'язнів гетто і концтаборів Роман Шварцман звернув увагу на значну різницю між ставленням до національних меншин за часів Радянського союзу та в незалежній Україні «Ми не могли отримати ні високих посад, ні почесних нагород через те, що євреї. Сьогодні ситуація повністю протилежна. Наша громада дуже задоволена тим, що ми живемо в Україні. У нас є свій університет та три школи в Одесі. Хіба можна взагалі вести мову про утискання прав та свобод нацменшин!?»

Голова громадської організації «Центр соціальних рішень», кандидат історичних наук, експерт з питань регіональної етнополітики Олена Петрова у своєму виступі підсумувала, що найкращим об’єднуючим фактором має стати мода на використання української мови як у суспільному так і в приватному житті наших громадян.

 

Перейти до списку публікацій