Міністерство інформаційної політики України


ПРО МІП

В інтернеті пишуть, що Стець є першим міністром інформації в Україні.  Хоча в 1998 році першим міністром інформації був Зиновій Кулик. Де правда? 

Так, дійсно, Стець не є першим Міністром інформації. 

Першим було Міністерство у справах преси та інформації України (1994 – 1997 рр.). Утворене Указом Президента від 18.11.1994 року№ 689/94. 

Міністром був Онуфрійчук Михайло Якович (на посаді 15.07.1995 – 19.11.1996) призначений та звільнений Президентом України (Л. Кучма)

Штат: 130 осіб, 4 заступників. Адреса: Київ, вул. Прорізна, 2

Основне завдання: вироблення державної політики у сфері створення і захисту національного інформаційного простору та забезпечення її реалізації, здійснення заходів щодо розвитку поліграфічної промисловості, забезпечення інформаційної безпеки з питань, що належать до його компетенції.

Окрім цього, Мінпресінформ України здійснював:

 

Другим було Міністерство інформації України (1997 – 1999 рр.), утворене Указом Президента від 19 лютого 1997 року № 160/97.

Міністр: Кулик Зіновій Володимирович (на посаді 22.08.1997 – 17.11.1998), призначений та звільнений Президентом України (Л. Кучма).

Штат: 90 співробітників та 4 заступники.

Міністерству підпорядковувався Державний комітет телебачення і радіомовлення та Державне інформаційне агентство України (майбутній «Укрінформ»).

Основні завдання:

 

І, відповідно, вже третім є Міністерство інформаційної політики України, утворене постановою КМУ від 14.01.2015 № 2 

Міністр: Стець Юрій Ярославович (з 02.12.2014 р.), призначений Верховною Радою України

Штат: 51 (фактично 37) осіб станом на 2018 р., 2 заступники, державний секретар.

Адреса: Київ, вул. Прорізна, 2

Основні завдання:

формування та реалізація державної політики у сферах інформаційного суверенітету України, державного іномовлення та інформаційної безпеки.

Окрім цього, МІП здійснює:

 

Чи співпрацює Міністерство з громадськими організаціями, що запобігають інформаційній пропаганді та опікуються інформаційною політикою?

Так, майже від самого початку діяльності Міністерства інформаційної політики України при ньому було створено консультативно-дорадчий орган – Експертну раду, до якої входять, зокрема, Тетяна Лебедєва (Голова Наглядової ради ПАТ «НСТУ»), Костянтин Квурт («Інтерньюз – Україна»), Тарас Петрів (Фундація «Суспільність»).

Також, у своїй діяльності МІП співпрацює з наступними громадськими організаціями:

Окрім того, Міністерство інформаційної політики України підписало Меморандуми про співпрацю не тільки з громадськими організаціями, але й і з іншими інститутами громадянського суспільства:

 

Яка структура та чисельність МІП, яка заробітна плата Міністра та середня заробітна плата в Міністерстві? 

На сьогоднішній день у штаті МІП  продовжують працювати всього 37 осіб, хоча чинним законодавством передбачено 51 особу. Інформація про вакантні посади у МІП.

Середньомісячна заробітна плата у Міністерстві становить 22 540 грн

Що стосується Міністра інформаційної політики, його зарплата становить 13 079 грн, оскільки при нарахуванні Міністру виплат, було вирішено утриматись від премій, доплат, надбавок, матеріальної допомоги та інших виплат.

 

Чому досі не заповнені всі вакансії в Міністерстві інформаційної політики?

На жаль, як виявилось (і це стосується не тільки МІП, але і інших органів влади), людей, які готові йти в органи влади в цей складний для України час, менше, ніж вакансій. Якщо ви готові приєднатись до нашої команди – приєднуйтесь. Вихідних майже не буде, роботи буде багато.

 

Які основні цілі ставить перед собою міністерство?

Основні стратегічні цілі МІП викладені у Положенні про Міністерство  та плані пріоритетних дій Уряду. Вони передбачають:

- Формування та реалізацію державної політики у сфері інформаційної безпеки та розбудову системи державних стратегічних комунікацій;

- Просування інтересів України у світі;

- Інформаційну реінтеграція тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та окремих територій Донецької та Луганської областей (в т.ч. відновлення та поширення системи телерадіомовлення в цих регіонах).

 

А де можна побачити план МІП на 2018 рік і чи є взагалі такий документ за 2017 рік?

Так, звісно. МІП, як і усі міністерства та інші центральні органи виконавчої влади діють на виконання Плану пріоритетних дій Уряду.

На 2018 рік - https://www.kmu.gov.ua/ua/npas/pro-zatverdzhennya-planu-prioritetnih-dij-uryadu-na-2018-rik

На 2017 рік - https://www.kmu.gov.ua/ua/npas/249935442 

 

Чому Стеця не відправляють у відставку, хоча він давно вже написав заяву?  

Згідно пункту 12 статті 85 Конституції України, до повноважень Верховної Ради України належить вирішення питання про відставку членів Кабінету Міністрів України.

Відповідно до статті 18 Закону «Про Кабінет Міністрів України», член Кабінету Міністрів України може бути звільнений з посади Верховною Радою України шляхом прийняття відставки члена Кабінету Міністрів України за поданою ним заявою про відставку. Рішення Верховної Ради України про звільнення з посади члена Кабінету Міністрів України приймається у формі постанови Верховної Ради України. Член Кабінету Міністрів України звільняється з посади з дня прийняття відповідного рішення Верховною Радою України.

Таким чином, рішення щодо відставки члена Кабінету Міністрів України може прийняти виключно Верховна Рада України.

Тому на цей момент Міністром інформаційної політики України де-факто і де-юре є Юрій Стець.

 

Ви обіцяли публічно звітувати про свою діяльність – це стосується як МІП загалом, так і роботи з відновлення мовлення на окупованих територіях. Чому ви цього не робите?

Це принципово! Діяльність МІП базується на абсолютній прозорості, яка може забезпечити відсутність корупції та цензури. Тому про всю нашу діяльність ми у реальному часі звітуємо перед народом, ЗМІ та іноземними партнерами. Нижче можна ознайомитись зі звітами МІП:

 

Доктрина інформаційної безпеки закладає державну систему постійного моніторингу веб-ресурсів. Іншими словами, мова йде про блокування сайтів. В багатьох країнах цим займаються суди. То чи ми тут не маємо справи з питаннями цензури?

МІП не здійснювало, не здійснює та не планує здійснювати блокування сайтів.

Для того, щоб поставити крапку у цих питаннях та припинити спекуляції щодо цього пункту Доктрини інформаційної безпеки України, який, власне, і підтверджує, що і в Україні будь-який сайт може закрити лише суд, нижче викладено детальну процедуру цього механізму.

Розділом 6 Доктрини інформаційної безпеки України, затвердженої Указом Президента України від 25 лютого 2017 року № 47/2017, передбачено, що на МІП мають бути покладені в установленому порядку організація та забезпечення моніторингу засобів масової інформації та загальнодоступних ресурсів вітчизняного сегмента мережі Інтернет з метою виявлення інформації, поширення якої заборонено в Україні.

На виконання вищезазначеного положення, наказом МІП від 07.03.2017 № 23 було утворено Робочу групу з моніторингу та виявлення інформації, поширення якої заборонено в Україні. Метою цієї робочої групи було опрацювання інтернет-ресурсів на предмет наявності інформації, поширення якої має ознаки такої, що може порушувати чинне законодавство України.

За результатом виконання зазначеного наказу Робоча група формує перелік інтернет-ресурсів, які містять інформацію, що має ознаки такої, що може порушувати чинне законодавство України (далі – Перелік). 

Зазначений перелік передається на розгляд та обговорення Експертній раді при МІП, до складу якої входять народні депутати України, науковці, журналісти та медіаексперти. 

Експертна рада розглядає надані пропозиції і дає свій висновок щодо поширюваної на цих сайтах інформації.

У разі, якщо, на думку Експертної ради, інформація, що розміщується на систематичній основі на інтернет-ресурсах, має ознаки такої, що порушує чинне законодавство України, експерти можуть рекомендувати МІП передати цю інформацію на розгляд компетентних органів, уповноважених на реагування у разі порушення чинного законодавства.

Зазначені правоохоронні органи, наприклад СБУ, в свою чергу, здійснюють реагування в межах чинного законодавства, зокрема кримінального процесу. Що, в свою чергу, передбачає розгляд справи судовими інстанціями. 

МІП самостійно не вживає жодних заходів до таких сайтів, адже не уповноважений на це.

Таким чином, будь-яке реагування на діяльність таких сайтів може бути лише після детального розслідування та виключно за рішенням суду.

 

Чому Міністерство інформаційної політики не впливає на те, щоб на провідних каналах країни збільшувалась кількість позитивних новин, а також збільшення висвітлення реформ?

Відповідно до статті 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань, тому ми не можемо контролювати діяльність комерційних телеканалів та радіостанцій. Вибір контенту та спосіб його подачі контролює керівництво кожного телеканалу. 

МІП, в свою чергу, розробляє власні проекти, соціальні реклами та фільми (наприклад, про медичну реформу, про реформу енергоефективності), які висвітлюють реформи, та пропонує їх телеканалам для трансляції.

При цьому маємо зазначити, що проблемою України є те, що майже всі телеканали та радіостанції в країні належать так званим «олігархам», які використовують медіа задля власних інтересів, що безпосередньо впливає на інформаційну безпеку та інформаційну політику.

 

БРЕНД ТА ПОПУЛЯРИЗАЦІЯ 

У Мінінформполітики зазначили, що на створення бренду «Ukraine NOW» не витратили жодної бюджетної копійки. У самій Banda Agency зазначають, що на розробку брендбуку та завершення роботи над брендом знадобиться ще 50 тисяч доларів з бюджету, де правда? І де альтернативні варіанти бренду, чому не винесли на громадське обговорення?

На розробку бренду та брендбуку не було використано жодної копійки бюджетних коштів. Бренд розроблявся на волонтерських засадах, необхідне фінансування для розробки брендбуку надав Європейський банк реконструкції та розвитку. 

Розробка бренду велась у рамках роботи Міжвідомчої комісії з питань популяризації України у світі, до якої увійшли профільні органи влади, громадські експерти, фахівці з брендингу, народні депутати. Було оголошено відкритий конкурс, на який протягом кількох місяців було подано більше 15 комплексних робіт. Усі роботи, які відповідали встановленим вимогам, були розміщені на сайті для голосування.  

 

Чому після прийняття бренду ви не займаєтесь його презентацією у світі?

Протягом 2018 року бренд презентовано у Американській торгівельній палаті, у Лондоні (Велика Британія), на презентації реформ уряду в Копенгагені (Данія), в Нью-Йорку (США) та на численних громадських заходах усіх тематик та спрямувань. Протягом 2018 року планується презентація бренду в Канаді.

26 вересня 2018 року на засіданні Кабінету Міністрів України було затверджено технічний стандарт (брендбук) використання бренду Ukraine NOW, що фіксує основні вимоги щодо застосування єдиного бренду країни у різних сферах.

Також Бренд Ukraine Now отримав одну з найбільш престижних премій у сфері дизайну – RedDot Design Award у категорії Corporate Identity.

 

Які умови використання бренду Ukraine NOW?

Бренд Ukraine NOW є повністю відкритим для використання в усіх сферах за умови дотримання затверджених Урядом технічних стандартів. Його може використовувати будь-хто – як держслужбовець, так і приватний підприємець чи турист. 

 

Витрати країн не обмежується створенням канцелярської продукції, наліпками на автобусах чи банерах в аеропортах. Для промоції країн та міст знімають кіно (як-от «Похмілля у Вегасі»), пишуть музичні альбоми, проводять міжнародні конкурси, чемпіонати й виставки, чому у нас таке не роблять?

Державною у минулому році було профінансовано десятки художніх та публіцистичних стрічок: «Кіборги», «Дякую», «Бранці Кремля» тощо. В рамках промоції цих стрічок Міністерство інформаційної політики України організувало ряд заходів в Україні та за її межами:

Показ «Кіборгів» у Гаазі (Нідерланди)

Показ «Кіборгів» у Анкарі (Туреччина)

Показ «Дякую» у Лісабоні (Португалія)

Показ «Дякую» у Франкфурті-на-Одері (Німеччина)

Показ «Бранці Кремля» у Вашингтоні (США)

Показ «Бранці Кремля» у Софії (Болгарія)

 

ПРОЕКТИ МІП 

Чому не відзначаються десятки важливих історичних дат за 4 роки війни, чому ця робота повністю провалена МІП?  

МІП регулярно проводить загальнонаціональні комунікаційні кампанії з відзначення пам’ятних дат. Наприклад, у цьому році проведено наступні кампанії: 22 січня - День Соборності України, річниця урочистого проголошення Універсалу про об'єднання УНР і ЗУНР; 29 січня - 100-річчя бою під Крутами; 20 лютого - День Героїв Небесної Сотні; 29 квітня – день, коли у 1918 році Чорноморський Флот підняв українські прапори; 18 травня - День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу та багато інших.

Зауважуємо, що промоцією важливих історичних дат або вшанування видатних українських діячів займаються й інші державні установи за напрямками: видатні діячі культури – Міністерство культури, видатні спортивні події - Міністерство молоді та спорту, досягнення науки і освіти – Міністерство освіти і науки тощо.

 

Чому нічого не робиться для патріотичного виховання чи популяризації української мови хоча б тут, в Україні? 

У серпні-вересні у семи прикордонних містах України – Ізмаїлі, Генічеську, Маріуполі, Конотопі, Мукачеві, Новоселиці і Сарнах  – за підтримки МІП пройшов фестиваль української музики «Твоя Країна fest» за участі гуртів «Антитіла», «Тартак», «Мандри», GrozovSka Band, Іванки Червінської, Марії Бурмаки та Gypsy Lyre.

Також Міністерство реалізує проект «Українські Амаzонки»  – унікальний етнопоказ за участі жінок-учасниць бойових дій на Сході України, волонтерок та військових журналісток. Покази вже проведено у Києві та Львові, на черзі – Дніпро, інші міста України та світу. До Дня захисника України проведено захід «Запроси мене з війни» за участі «українських амаzонок» та наших військових.

За підтримки МІП за кордоном проходять виставки про Україну. Так, 26 вересня в одному з найбільших бізнес-центрів Токіо (Японія) – World Trade Center Building – розпочала роботу фотовиставка «Ukraine – Unique and Diverse».

 

Довіра до армії – це в тому числі її пропаганда. Що МІП зробило, щоб чоловіки хотіли йти до українського війська?

Довіра до армії зараз є чи не найбільшою за усі роки Незалежності України. Ми не приписуємо собі рейтинги довіри до Збройних сил, але можемо зазначити комунікаційні кампанії, які МІП зробило у цьому напрямку.

В рамках популяризації української армії та Збройних сил України реалізовано проект «Українські амазонки» – етнопоказ за участі жінок-учасниць дій на Сході України, волонтерок та військових журналісток. Захід вже проведено у Києві  та Львові. Також, до Дня захисника України проведено захід «Запроси мене з війни» з метою популяризації Збройних сил та психологічної реабілітації українських захисників.

Крім того, проведено кампанії на підтримку ЗСУ «Там де ми – там Україна»,  «Ти потрібен зараз» та «Я АРМІЯ», «Підтримка – це крок в майбутнє».

 

Чому ви мало використовуєте інтернет? І взагалі, якою соціальною рекламою в інтернеті за останній час може похвалитись Мінінформ?

Тільки за останні два роки в інтернеті проведено велику кількість комунікаційних кампаній:

23 серпня - День Державного Прапора України

9 серпня − Міжнародний день корінних народів світу

Зміцнення національної єдності: ТОМОС

Безпека дорожнього руху (друга хвилятретя хвиля)

19 травня - День Європи

17 травня - День твоєї вишиванки

День пам'яті та примирення. «1939-1945. Пам'ятаємо. Перемагаємо»

18 травня - День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу

та багато інших

Впродовж зимових місяців на українських телеканалах, екранах кінотеатрів та в мережі Інтернет було розміщено три соціальних ролики  “Дякую”, “Люби” та “Обніми”. Тільки в мережі Інтернет ці ролики набрали десятки тисяч переглядів.

 

На українських телеканалах, наприклад, влітку рекламується Туреччина чи Єгипет. У вас вже достатньо великий бюджет, коли вже можна побачити рекламу України на світових каналах?

Минулого року, ролики з просування інтересів України у світі випускались в ефір CNN.

Цього року забезпечено поширення відеороликів «Україна - це Європа» на міжнародному телеканалі Euronews, з доступом для перегляду більш ніж 150 млн. домогосподарств в 163 країнах.

Найближчим часом, ще до кінця поточного року, буде проведено ще одну кампанію.

 

Чомусь більшість ваших проектів відбуваються лише в столиці. Чи є щось, що ви запропонуєте найближчим часом чи в майбутньому році для регіонів?

15 вересня 2018 року у центрі Києва пройшов освітній фестиваль «Маркет мов», організований з метою популяризації вивчення іноземних мов. В рамках фестивалю презентовано проект «Україна 360» – сферичне відео про наймальовничіші і найцікавіші куточки нашої країни, демонстровано стрічки «Дякую», «Бранці Кремля» та «Крим. Спротив», а також лекції, майстер-класи, презентації лінгвістичних шкіл, ярмарок вакансій, концерт та інші активності.

Наступного року ми плануємо поширити проект «Маркет мов» в регіонах України.

Крім того, маємо зазначити, що ми реалізуємо проекти не тільки в столиці. Наприклад, фестиваль української музики «Твоя Країна fest» за участі гуртів «Антитіла», «Тартак», «Мандри», GrozovSka Band, Марійки Бурмаки та Gypsy Lyre проведено в семи прикордонних містах України, а саме: у Сарнах (Рівненська область), Новоселиці (Чернівецька область), Мукачеві (Закарпатська область), у Конотопі (Сумська область)Маріуполі (Донецька область), Генічеську (Херсонська область), Ізмаїлі (Одеська область).

А тематична виставка «Формула безпеки Україна – НАТО», присвячена 20-річчю підписання Хартії про особливе партнерство між Україною та Організацією Північно-Атлантичного договору, була проведена в наступних містах: Чернігів, Луцьк, Львів, Запоріжжя, Івано-Франківськ, Ужгород, Хмельницький, Миколаїв, Херсон, Чернівці.

 

КРИМ 

Стець постійно говорить, що інформаційна політика щодо Криму – це окреме питання в діяльності МІП. А чи можна коротко, але чітко, вказати, що ви робите з проблематикою Криму?

Щодо інформаційної реінтеграції анексованого Криму, щороку проводиться ряд заходів та комунікаційних кампаній: до Дня опору Криму російській окупації – Міжнародний форум «Окупований півострів: чотири роки опору», «Бранці Кремля», до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу, до Дня кримськотатарського прапору, до Дня корінних народів та інші.

Кампанії передбачають виготовлення та поширення відеороликів, розміщення бордів на вулицях України, тематичних плакатів та матеріалів у приміщеннях державних установ, проведення публічних заходів, прес-конференцій, круглих столів тощо.

Також забезпечується виготовлення та поширення друкованих матеріалів «Крим Інформ».

  

ІНОМОВЛЕННЯ

Нащо нам ЮАТВ, якщо є УТР?

Законом України «Про систему іномовлення України», прийнятим Верховною Радою України 8 грудня 2015 року, за який проголосувало 282 народних депутати, передбачено реформу системи іномовлення України. На даний момент УТР не існує, ця структура ліквідована. Зараз існує система МПІУ у складі телеканалу UA|TV та інформаційного агентства «Укрінформ».

 

Що таке МПІУ?

Складовими частинами МПІУ є:

- телеканал іномовлення UA|TV, який 24/7 транслюється супутниками, кабельними та цифровими мережами та сервісами. UA|TV транслює новини та програми власного виробництва п’ятьма мовами - українською, англійською, російською, арабською та кримськотатарською;

- Укрінформ  – найкраще інформаційне агентство України декілька років поспіль, має найбільшу мережу регіональних і закордонних корпунктів. Кореспонденти агентства працюють у кожному регіоні України та в 9 країнах світу: Бельгії, Канаді, Молдові, Німеччині, Нідерландах, Польщі, Росії, США, Франції. Укрінформ публікує новини та аналітичні матеріали вісьмома мовами – українською, російською, англійською, іспанською, німецькою, французькою, китайською та японською.

 

Навіщо нам іномовлення, якщо його не можна побачити в інших країнах світу?

Телеканал іномовлення UA|TV входить в різноманітні національні та міжнародні мережі та сервіси - кабель, DTH, IPTV, OTT

uatv

Крім того, контент іномовлення України широко представлений у соціальних мережах, що уможливлює його проникнення навіть у ті країни, де немає іншого доступу до платформи.

 

На яких супутниках транслюється телеканал іномовлення UATV?

Телеканал іномовлення України UA|TV мовить п’ятьма мовами на 3-х супутниках: Galaxy 19 у Північній Америці, Hot Bird 13C у Європі, AsiaSat 5 в Азії.

В деяких регіонах світу - UA|TV єдиний український телеканал доступний для перегляду (наприклад, північ Росії).

 

ВІДНОВЛЕННЯ МОВЛЕННЯ

Коли буде повне покриття радіо та телебачення?

Міністерство інформаційної політики рухається в достатньо швидкому темпі, враховуючи всі бюрократичні процеси в державі. Є спеціальна Комісія з питань забезпечення стабільного функціонування системи національного телебачення і радіомовлення при МІП, яка згідно Регіональної угоди «Женева-2006», як і інші органи виконавчої влади, такі як Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення та Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації України, мають забезпечити перехід українських медіа на цифрове мовлення. Власне, повний перехід на цифрове мовлення забезпечить 100%-е покриття України українськими медіа.

 

Які телевежі, де і якої висоти були побудовані на Донбасі?

В рамках діяльності Комісії з питань забезпечення стабільного функціонування системи національного телебачення і радіомовлення при МІП відновлено та введено в експлуатацію (з 05.12.16) 184-метрову вежу на г. Карачун (м. Краматорськ, Донецька обл.), що забезпечило радіус покриття сигналом близько 63 км. Також запущено роботу вежі висотою 134 м в с. Бахмутівка Новоайдарського району Луганської області, що забезпечила збільшення охоплення населення радіомовленням на 102%, аналогового телебачення – на 450%.

Окрім того, в рамках діяльності Комісії побудовано телевежу висотою 150 м в с. Чонгар Херсонської області, сигналом з якої охоплено Генічеський і Новотроїцький райони Херсонської області, а також Джанкойський і Красноперекопський райони Автономної Республіки Крим.

 

Чому в Ізюмі ловлять російські телеканали? І на Чернігівщині?

На території окупованого Донецька є телевежа, яка захоплена окупантами. Вона сягає висоти близько 360 м, тому трансляція, яка здійснюється з її використанням, може поширюватися і на регіони, які перебувають в радіусі її дії. (наприклад, м. Ізюм, Харківська обл.). Поява ж сигналу російських телеканалів на Чернігівщині зумовлена розташуванням російської телевежі у м. Бєлгород (220 м). 

Між тим, вже цього року запущена система глушіння російських телеканалів та радіо або медіа т. зв. «ЛНР» та «ДНР».

В 2019 році систему глушіння планується поширити на більшу частину периметру зіткнення і на прикордонні з агресором території.

Як приклад Авдіївка: https://youtu.be/n8ZOg5CE_SI

 

Де можна переглянути звіти по відновленню трансляції українських телеканалів в сірій зоні та окупованих територіях? 

Звіт відповідної комісії Ви можете переглянути за посиланням.

 

ІНШЕ 

Чому ми програємо інформаційну війну з Росією?

Саме така постановка питання видається дивною.

На сьогоднішній день ми цю війну навпаки, виграємо, тому що увесь світ знає, що Росія – держава агресор, яка розпочала агресію проти України на її території.

Щоденно фейки та маніпуляції Росії викриваються на міжнародному рівні, третій рік поспіль лише посилюються санкції партнерів України щодо РФ. Це ще одне підтвердження того, що російська пропаганда є неефективною та в неї вже ніхто не вірить.

Якщо ми б програвали цю інформаційну війну Росії, то в ООН, Євросоюзі та інших міжнародних організаціях не існувало б проукраїнської коаліції країн світу.

 

Що робиться Мінінформполітики на міжнародному рівні, щоб протистояти пропаганді РФ?

Ще в 2014 році російські пропагандистські телеканали мовили вільно майже усюди в Європі і не тільки. Нам це коштувало колосальних зусиль – однак сьогодні в багатьох країнах Європи ці канали заборонені.

 

Чому радіо не працює вдома? Вже три роки минуло як «точка» перестала працювати.

Новітні системи комунікації, в тому числі і радіо, витіснили потребу та попит на дротове радіо. Нині будь-який приймач може прийняти великий діапазон електромагнітних хвиль. Переходимо на новітні технології.

 

Гучного резонансу набула новина про запуск мережі 4G в Україні, однак досі навіть 3G не всюди працює. Чому так?

Питання щодо комерційних ліній зв’язку та адміністрування частот не знаходяться під юрисдикцією Міністерства інформаційної політики. Цим питанням від держави опікується НКРЗІ (Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації).

 

Чи існує в Україні державне телебачення і радіомовлення та що воно має на меті?

В Україні існує система іномовлення України, в рамках якого діє телеканал іномовлення UATV.

Як відомо, нині в Україні триває процес роздержавлення ЗМІ в рамках Закону України «Про телебачення і радіомовлення». 

Телеканал, який також можна вважати державним – телеканал «Рада», кінцевим власником якого є дирекція телерадіопрограм Верховної Ради України. Мета цього каналу – висвітлення діяльності ВРУ.

Радіостанція Армія FM, власником якої є Міноборони, висвітлює діяльність Міноборони та Генерального штабу, а також події на Сході України в рамках проведення ООС.

Існує ряд муніципальних та комунальних засобів масової інформації, на кшталт ТРК «Київ», що висвітлюють життя місцевих громад.

Також є Суспільне телебачення і радіомовлення України, акціонером якого є Держкомтелерадіо, але яке не має права втручатись в його діяльність.

 

Чи могли б Ви порадити, який канал дивитися, щоб він був дійсно Українським?

Обов’язок кожного громадянина України – бути медіаграмотним та критично ставитись до всієї інформації. Ми радимо Вам перевіряти будь-яку інформацію з декількох джерел, оскільки територія фейків не обмежується соціальними мережами. На жаль, деякі телеканали, які ще вчора були українськими, вже сьогодні працюють на РФ. 

Так, це – інформаційна війна. В цій війні може бути тільки одна порада – перевіряйте інформацію з різних джерел, щоб не натрапити на «fake-news».

 



Адреса цієї сторінки: http://mip.gov.ua/content/askyourquestion.html
При використанні матеріалів посилання на джерело - обов'язкове